Про це йдеться в щоквартальному Інфляційному звіті за січень 2023 року, передає пресслужба регулятора.

Зазначається, що через цілеспрямовані атаки Росії на енергетичну інфраструктуру в Україні утворився значний дефіцит електроенергії. Водночас, зважаючи на масштаби пошкоджень, енергосистема продемонструвала високу гнучкість та адаптивність.

Водночас завдяки пристосуванню бізнесу економіка й надалі працює, хоча на менших рівнях потужностей. Тож Нацбанк розглянув два сценарії подальшого розвитку подій з дефіцитом електроенергії.

Базовий сценарій передбачає відносно швидке відновлення енергосистеми завдяки ремонтам та оперативним поставкам обладнання.

Песимістичний сценарій – суттєвіші руйнування енергогенеруючих підприємств або магістральних мереж, тимчасова зупинку окремих блоків АЕС через зниження маневреності системи, суттєві втрати у тепло- та газопостачанні, а також тимчасові тривалі відключення електроенергії в дефіцитних областях України. Дефіцит електроенергії призводить до зниження обсягів виробництва та скорочення споживчого попиту.

В обох сценаріях дефіцит енергії зберігатиметься щонайменше до кінця 2024 року.

Попри очікуване повернення контролю над Запорізькою АЕС зі зменшенням безпекових ризиків, її інтеграція в енергосистему припускається лише в другому півріччі 2024 року через замінування території та пошкодження обладнання.

"За реалізації базового сценарію від’ємний внесок у ВВП у 2023 році оцінено НБУ в 1,9 в. п., а у 2024 році – ще в 0,6 в. п. Натомість, якщо реалізується негативний сценарій, то внесок буде суттєвішим – 3,6 в. п. та 1,5 в. п. відповідно у 2023 та 2024 роках. Дефіцит електроенергії також призводить до втрат зовнішньої торгівлі, передусім через збільшення імпорту нафтопродуктів та енерготоварів", – йдеться у повідомленні.

У базовому сценарії втрати у 2023 році оцінено у $2 млрд та ще в $0,5 млрд у 2024 році, в негативному – $4 млрд та $1,2 млрд відповідно.

Поточний макропрогноз НБУ ґрунтується на базовому сценарії.